ПРІОРИТЕТ “ЗАХИСТУ ФАКТАМИ” над “ЗАХИСТОМ ПРАВОМ”!

Назва вказаної публікації взята з відео-уроку “Школы уголовной защиты Юрия Новолодского”, фейсбук сторінку якої можу рекомендувати всім, хто хоче покращувати свої професійні навички! 

Ще у грудні 2020 року мною розпочато здійснення захисту Клієнта на стадії судового розгляду обвинувального акту про вчинення крадіжки, поєднаної із проникненням у житло (фактично, у відокремлену кімнату в квартирі, двері якої було закрито на замок).

За результатами вивчення кримінального провадження, встановлено ряд істотних порушень Кримінального процесуального кодексу України та недоліків у доведеності вини підсудної:
- під час огляду місця події зафіксовано відсутність серцевини в замку, проте серцевину та пошкоджений замок не вилучено, навіть не сфотографовано; даних про пошук слідів відбитків пальців рук немає;
- предмет крадіжки, ноутбук, не оглядався та із ломбарду не вилучений;
- єдиним доказом існування ноутбука є відповідь ломбарду, що до нього здавався ноутбук, чоловіком, який у справі має статус свідка;
- будь-яких доказів, що саме цей ноутбук належить потерпілому, у провадженні не зібрано;
- товарознавча експертиза проведена з очевидними порушеннями методики, без предмету дослідження;
- версія про причетність до вчинення злочину інших осіб, присутніх у квартирі під час ймовірного викрадення ноутбуку, не перевірена;
- потерпілий під час допиту у судовому засіданні заявив, що ноутбук належить не йому, а його знайомій (яка у справі не встановлена).

           Крім того, встановлений стороною державного обвинувачення спосіб вчинення злочину (згідно тексту обвинувального акту серцевину відкрито молодою дівчиною за допомогою викрутк), очевидно не відповідає фактичним обставинам: неможливо вийняти серцевину із замка закритих дверей викруткою.
           Криміналістична експертиза щодо встановлення способу пошкодження замка та його відповідності встановленим обставинам злочину не проведена.

Здавалося б, ВИПРАВДУВАЛЬНИЙ ВИРОК гарантований!?

Незважаючи на описані порушення, прокурор у судовому засіданні прогнозовано продовжує наполягати на доведеності вини підсудної. 

У задоволенні клопотання захисту про допит експерта, яким проведено товарознавчу експертизу без предмету дослідження, судом відмовлено.

Відмовлено судом і у призначенні криміналістичної експертизи щодо визначення способу пошкодження замку. При цьому, рішення мотивовано ВІДСУТНІСТЮ ПРЕДМЕТУ ДОСЛІДЖЕННЯ (цікаво яким чином в такому випадку оцінювати проведену за аналогічних обставин товарознавчу експертизу?).

Фактично, все наведене до цього моменту є формою захисту ШЛЯХОМ ВИКОРИСТАННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ПРАВ, які успішно проігноровані судом та стороною державного обвинувачення.

Запорукою ВИПРАВДУВАЛЬНОГО ВИРОКУ (за статистикою таких менше 1%) є не констатація порушень прав ПІДОЗРЮВАНОГО та СТОРОНИ ЗАХИСТУ (що відбувається у 99% кримінальних проваджень), а доведення ФАКТІВ, які унеможливлюють постановлення обвинувального вироку.

Про способи доведення таких ФАКТІВ на прикладі конкретного провадження та результати розгляду справи повідомлю у наступних постах...

А які Ваші пропозиції щодо побудови захисту в подібній справі?