ЧИ ВИНИКАЄ ПРАВО НА СТРАХОВЕ ВІДШКОДУВАННЯ, У ВИПАДКУ ПОШКОДЖЕННЯ ЗАСТРАХОВАНОГО ВІД ПОЖЕЖІ МАЙНА ВОДОЮ, ВНАСЛІДОК ГАСІННЯ ПОЖЕЖІ У СУСІДНІЙ КВАРТИРІ?

Як завжди, найцікавіші юридичні загадки із практики...
Так, між Страхувальником та Страховиком укладено Договір добровільного страхування квартири у багатоквартирному жилому будинку від пожежі, а також від впливу рідини з водопровідних, каналізаційних, опалювальних та протипожених систем, внаслідок їх пошкодження.

Договір страхування укладено відповідно до Правил добровільного страхування майна від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ (далі Правила 1) та Правил добровільного страхування майна (іншого, ніж передбаченого пунктами 5-9 статті 6 Закону України “Про страхування” (регламентують випадки впливу рідини з водопровідних, каналізаційних, опалювальних та протипожених систем, внаслідок їх пошкодження) (далі Правила 2).  
У 2020 році у сусідній квартирі житлового будинку сталася пожежа, внаслідок гасіння якої залито водою та пошкоджено застраховану квартиру. Страхувальник звернувся із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування до Страхової компанії. Страхова компанія, у свою чергу, відмовила у визнанні події страховою та виплаті страхового відшкодування, оскільки згідно Правил 2 Страховик не відшкодовує збиток, що стався внаслідок загибелі чи пошкодження застрахованого майна в результаті залиття водою в процесі гасіння пожежі.



Таким чином, логічні та закономірні вимоги Страхувальника до Страховика щодо виплати страхового відшкодування внаслідок пошкодження застрахованого майна, були повністю відкинуті “хитрощами” Страховика шляхом використання незручних для сприйняття за юридичною конструкцією типових договорів страхування.

Проте, детальний правовий аналіз виниклого спору вказав на безпідставність
відмови Страхової компанії у виплаті страхового відшкодування, з наступних причин:
По-перше, шкода застрахованій квартирі спричинена внаслідок страхового випадку — пожежі.


Відповідно учасникам спору необхідно керуватися Правилами добровільного страхування майна від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ (Правилами 1, а не Правилами 2, якими мотивував свою відмову Страховик).
Згідно Правил 1 страховим випадком є подія, зазначена в Договорі страхування, яка може призвести до часткового або повного знищення, пошкодження чи втрати майна, яка відбулася (настання страхового ризику), і з настанням якої виникає обов’язок Страховика здійснити виплату страхового відшкодування Страхувальнику (Вигодонабувачу), в межах страхової суми.


Будь-яких обмежень щодо місця виникнення пожежі, як страхового випадку, ні Договором страхування, ні Правилами 1 не передбачено.
Тобто, страховим випадком є як пожежа, яка безпосередньо призвела до знищення та пошкодження майна, так і пожежа, яка могла призвести до часткового або повного знищення, пошкодження чи втрати майна.

В іншому випадку, “страховий випадок” мав бути описаний в Правилах 1 як: “подія зазначена в Договорі страхування, яка призвела до часткового або повного знищення, пошкодження чи втрати майна”.


По-друге, шкода, заподіяна квартирі перебуває у прямому причинному зв'язку із виникненням пожежі у сусідній кварті жилого будинку.
Відповідно до Правил 1 ризик вважається страховим, якщо є прямий, безпосередній зв’язок між настанням події, на випадок якої проводиться страхування, і знищенням, пошкодженням чи втратою застрахованого майна, що призвело до фактичних збитків Страхувальника (Вигодонабувача).


Встановлено, що внаслідок пожежі шкода квартирі була б заподіяна за будь-яких обставин: або від вогню, або внаслідок його гасіння, з метою відвернення можливості спричинення шкоди пожежею (третього варіанту розвитку подій не дано), що вказує на наявність ознаки невідворотності шкоди, заподіяної квартирі внаслідок пожежі.
Обов’язковість вжиття заходів щодо гасіння пожежі встановлена “Правилами пожежної безпеки в Україні”. Більше того, обов'язок вживати всіх можливих заходів щодо гасіння пожежі сприймається як звичай.


По-третє, і головне, у Правилах 1 не передбачено такого виключення із страхових випадків і обмежень страхування як “Страховик не відшкодовує збиток, що стався внаслідок загибелі чи пошкодження застрахованого майна: в результаті затоплення, залиття водою в процесі гасіння пожежі”.
Необхідно підкреслити, що Страховик мотивував своє рішення про відмову здійснити виплату страхового відшкодування наявністю у Правилах 2 страхового виключення щодо загибелі чи пошкодження застрахованого майна: в результаті затоплення, залиття водою в процесі гасіння пожежі.

Відсутність такого страхового виключення у Правилах 1, є безспірним доказом того, що воно не поширюється на страхові випадки пов’язані із пожежами.  
Очевидно, що Страховики усвідомлюють характерність та повторюваність випадків заподіяння шкоди майну внаслідок гасіння пожеж, та ототожнення Споживачами послуг страхування шкоди від пожежі та шкоди внаслідок її гасіння з метою рятування застарахованого майна від знищення.


Згідно принципу casus omissus pro omisso habendus est — пропущена норма має бути визнана навмисно пропущеною.

Важливо врахувати, що наведені доводи мають оцінюватися через призму положень частини 5 статті 6 ЗУ “Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг”, згідно якої: у разі виникнення неоднозначного тлумачення прав та обов’язків сторони за договором за участю споживача фінансових послуг такі права та обов’язки тлумачаться на користь такого споживача; та частини 8 статті 18 ЗУ “Про захист прав споживачів”, якою передбачено, що нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.


На жаль, бажання уникнути виплати страхового відшкодування призвело до очевидних порушень вимог Закону зі сторони Страхової компанії, а спір між Сторонами договору страхування переданий на вирішення Суду.
А Ви, на чиїй стороні?